Золото – це не лише символ багатства, а й стратегічний інвестиційний актив. В сучасних умовах геополітичних криз та втрати довіри до фіатних валют - інституційні інвестори надають перевагу «базовим» активам. Історично, у період з 1971 по 2025 рік включно, ціни на золото зростали темпом на рівні близькому до 7,8% річних. Забезпечення такої динаміки легко пояснюється його вагою в історії та репутацією активу для збереження вартості, адже це саме той матеріал, який завжди ставав предметом бажання, як окремої людини так і цілих країн.
Сьогодні ми продовжуємо спостерігати такий же високий ажіотаж на цінний метал, адже в часи будь-якої фінансової, економічної чи політичної нестабільності – цілі країни реорганізовують портфель власних активів з метою збільшення своїх золотих запасів. Таким чином інституційні інвестори збільшують стійкість власного портфеля, а часто, отримують не поганий прибуток.
Золото часто використовують, як стратегічний актив, адже він має дуже «тверді» переваги, такі як:
- Обмеженість та дефіцит – його не можливо надрукувати, як фіатну валюту, чи намайнити, як криптовалюту. Сьогодні у світі добуто близько 200 тисяч тонн золота, що еквівалентно кубу з стороною лише 21 м. З часом видобуток починає зменшуватись, а затрати на пошук родовищ та сам процес тільки збільшуються;
- Попит – золото використовується людством уже більше декількох тисячоліть і досі не втрачає свою актуальність. Основні галузі, де застосовують золото: ювелірна, медицина, електроніка, високі технології, зокрема для штучного інтелекту, та інші.
- Висока ліквідність - це актив, який хочуть усі: від центробанків та країн до малих приватних ювелірних майстерень чи ритейл інвесторів.
Основною функцією золота, очевидно, є хедж і захист портфелю інвестора. Згідно з дослідженням World Gold Council найбільш дохідним періодом для дорогоцінного металу є стагфляція економіки розвинених країни. А це саме та ситуація, яка зараз відбується у США, хоча слабка динаміка ВВП та число безробіття є лише помірно низькими - цього уже достатньо для росту активу:

Користуючись графіком, легко зрозуміти, що в період з 2020 року по квітень 2025 року видима негативна кореляція індексу долара до золота. За цей час ціна на золото виросла на 112,05%, тоді як DXY показав зростання лише на 5,21%. З динаміки ціни також можна зрозуміти ажіотаж інвесторів на золото в моменти невизначеності або негативу на економічній чи політичній арені.
Для розуміння поведінки ціни на золото в умовах глобальних криз нам не потрібно розглядати події, які відбулись 30 чи більше років назад, адже останні 5 років стали викликом для економічної стабільності світової економіки. Тому розглянемо, як під час таких подій поводило себе золото:
Вплив негативних подій на золото 2020 – 2025 рр.

З таблиці видно, що золото показує зростання вартості під час кризових подій та стабільно виконує свою функцію захисту портфелю інвесторів. Часто саме цей актив, виступає контртрендовим до більшості глобальних ринків та здатен втримати інвесторів на плаву в найбільш турбулентних ситуаціях.
Проте навіть в дорогоцінного металу є свої недоліки. Так як золото це інструмент з дуже високою капіталізацією - динаміка ціни на нього залишається помірною порівняно з іншими активами. Не рідко, інвестори за рахунок «прибутку» від купівлі-продажу золота здатні лише нівелювати вплив інфляції на їх портфель. Так як, часто, дохід слід очікувати більше 3-5 років - таку інвестицію варто розглядати лише, як довгострокову.
Тепер, коли зрозуміло, чим є золото як актив з точки зору інвестора, розглянемо особливості українською ринку. На сьогодні залишилось не багато банків, які проводять операції з дорогоцінними металами:
- ПриватБанк;
- РВС Банк;
- Індустріалбанк;
- ОТП Банк;
- Комерційний індустріальний банк;
- Банк Південний;
- Ощадбанк;
Ці найбільші банки України пропонують золото у вигляді штампованих чи литих злитків вагою від 1 грама до 1 кілограма. Звичайно, банківські метали вироблені тільки акредитованими афінажними компаніями з ліцензією LBMA . В основному на українському ринку представлені такі виробники:
- Argor-Heraeus;
- Valcambi;
- PAMP Suisse;
- Umicore.
Для інвестора потрібно також розуміти, що купуючи фізичне банківське золото потрібно знати декілька важливих нюансів. По-перше, найбільш ліквідними вважаються злитки до 100 грам, тобто реалізація кілограмового злитка буде довша, адже знайти покупця буде помітно важче. По-друге, інвестувати варто тільки у золото, яке зберігається в упаковці від акредитованого виробника, а також дуже прискіпливо слідкувати за цілісністю блістеру, адже в сучасних злитках у нього уже вбудовано сертифікат якості та унікальний код від афінажної компанії. Тому, як наслідок, будь-яке порушення цілісності – зменшує вартість самого золота, а то і сприяє повній відмові від покупки контрагентом.
Інший спосіб інвестувати в золото - відкрити банківський рахунок у дорогоцінних металах. Такий рахунок не передбачає фізичних злитків, а лише «фіксує» кількість металу в тройських унціях на рахунку клієнта. В такої форми є свої вагомі переваги - відсутність необхідності в логістиці, зберіганні та оцінці фізичних злитків, проте вона має низку суттєвих недоліків:
- На такі рахунки не поширюється гарантія Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а це означає, що в разі банкрутства банку, існує ризик повної втрати активу;
- Золото на такому рахунку фізично недоступне, і клієнт не має прямого права на конкретний злиток, а лише на його еквівалент;
- Можливість зняття металу або конвертації його в готівку часто супроводжується комісіями і не завжди доступна в умовах валютних обмежень.
Тобто, у воєнний час та в умовах обмеженого банківського ринку цей інструмент особливо вразливий до ризику шахрайства або дефолту банку.
Наступний чинник, який варто врахувати під час інвестицій – це, звичайно, ціна. Порівнюючи її на державному ринку та міжнародному легко замітити, що вартість золота на українському ринку дещо вища. Сьогодні премія до ринкової ціни складає близько 10%, що є надзвичайно великою переоцінку активу.
Така висока вартість зв’язана з валютними обмеженнями НБУ введених у постанові №18, що призвело до значного зменшення імпорту золота у 2022-2023 роках та закінчилось повним припиненням легального імпорту у 2024 році. Тобто, банки можуть торгувати лише тією частиною золота, яка була завезена раніше або надлишками після купівлі – продажу злитків у своїх клієнтів. Такий штучний дефіцит дорогоцінних металів та, як було описано вище, довгострокова прибутковість золота призводить до не вигідних умов для інвестора в Україні.
Та це ще не всі «палки в колеса» від НБУ, у цій же постанові №18 введено обмеження щодо продажу банківських металів для юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців. Операції з ними дозволені лише за умови, що ці особи мають потребу в дорогоцінних металах для господарської діяльності, наприклад, для ювелірних виробів.
У підсумку, золото продовжує утримувати позиції універсального активу довіри - стабільного, фізично відчутного та стійкого до криз. Незважаючи на регуляторні обмеження, складність зберігання та певну інерційність зростання вартості, воно залишається важливою складовою стратегічних інвестицій, особливо в часи невизначеності.
Для ІСІ золото формально є дозволеним активом - це прямо передбачено Положенням про склад та структуру активів ІСІ. Однак на практиці придбати банківське золото юридичній особі наразі неможливо через чинні обмеження, запроваджені НБУ в умовах воєнного стану. Таким чином, золото залишається потенційно привабливим, але не доступним інструментом для ІСІ в поточних умовах.
АВТОР: АНДРІЙ РОМАНИШЕН