Активи інституту спільного інвестування

Активи інституту спільного інвестування – це ключовий фактор, що визначає, який саме тип та вид інвестиційного фонду обирати для реалізації інвестиційного проєкту.

Перш ніж купити корпоративний інвестиційний фонд або створити інвестиційний фонд, потрібно ретельно розібратися в можливостях обраного інституту спільного інвестування. Необхідно вивчити перелік активів в які, згідно чинного законодавства України, має право вкладати кошти інститут спільного інвестування. До кожного різновиду інвестиційного фонду встановлюються свої вимоги до складу та структури активів.

Почнемо з того, що розберемося у визначенні поняття «активи інституту спільного інвестування»:

Активи інституту спільного інвестування – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. (п.п. 1 п. 1 Стаття 1 Закону України «Про інститути спільного інвестування»).

Потрібно розуміти, що дане визначення не є константою. Останній раз 10.10.2022 р. були внесені зміни до визначення терміну, було додано:

• об'єкти незавершеного будівництва;
• майбутні об'єкти нерухомості та спеціальні майнові права на них.

Тому необхідно постійно слідкувати за чинною редакцією Закону України "Про інститути спільного інвестування".

Не всі кошти, що становлять активи ІСІ, є коштами спільного інвестування.

Які саме кошти можна вважати коштами спільного інвестування?

Кошти спільного інвестування - це:

• кошти, внесені засновниками корпоративного фонду;
• кошти та у випадках, передбачених Законом, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування;
• доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування;
• доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та
• інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру (п.п. 13 п. 1 Стаття 1 Закону України Про інститути спільного інвестування).

Відповідно, не можна вважати коштами інститутів спільного інвестування – кошти, залучені інвестиційним фондом на умовах позики або фінансового кредиту (з метою викупу власних цінних паперів), доходи інституту спільного інвестування, отримані за рахунок активів, що не були попередньо сформовані (оплачені) інститутом спільного інвестування коштами інвесторів тощо.

Чинне податкове законодавство визначає особливості оподаткування інститутів спільного інвестування. Прибуток, отриманий інститутом спільного інвестування за рахунок коштів спільного інвестування, не оподатковується податком на прибуток,  тоді як отримане фондом не за рахунок коштів спільного інвестування підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Більш детально вимоги до складу активів інститутів спільного інвестування розкриває положення «Про склад та структуру активів інституту спільного інвестування».

Наступні активи до портфелю інститутів спільного інвестування включатися не можуть:

1. цінні папери, які випустили обслуговуючі особи ІСІ, а саме компанія з управління активами, зберігач активів, оцінювач майна, аудиторська фірма, Центральний депозитарій;
2. цінні папери, які випустили пов'язані особи обслуговуючих осіб інституту спільного інвестування (не застосовуються до венчурних фондів);
3. цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб, які не допущені до торгів на жодній з провідних іноземних бірж, перелік яких визначається НКЦПФР (не застосовуються до венчурних фондів);
4. цінні папери інших інститутів спільного інвестування;
5. корпоративні облігації, іпотечні облігації та облігації місцевих позик, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню, визначеному уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством за Національною рейтинговою шкалою, на суму більш як 20% вартості активів ІСІ (не застосовуються до венчурних фондів);
6. кошти і банківські метали, розміщені на поточних і депозитних рахунках у банках, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню, визначеному уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством за Національною рейтинговою шкалою, на суму більш як 20% вартості активів ІСІ (не застосовуються до венчурних фондів);
7. векселі та ощадні сертифікати банку, депозитні сертифікати банку на суму більш як 10% вартості активів ІСІ, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами НКЦПФР (не застосовуються до венчурних фондів);
8. товаророзпорядчі цінні папери, заставні (не застосовуються до венчурних фондів);
9. сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН) (не застосовуються до венчурних фондів);
10. договори про участь у ФФБ (фонді фінансування будівництва).

Венчурний фонд, як бачимо, має найменше вимог до структури активів. До речі, протягом 2018-2022 рр найбільше інвесторів, які вирішили купити готовий КІФ, обрали саме венчурний фонд.