Ефективне корпоративне управління у компаніях з управління активами

Компанії управління активами (КУА) є одним із видів учасників ринку капіталів і відіграють важливу роль у фінансовій системі, тому корпоративне управління має особливе значення для мінімізації ризиків та захисту активів інвестиційних фондів, та інтересів клієнтів, які довіряють управління їхніми активами.

Корпоративне управління - це система процесів, принципів і відносин, що спрямована на забезпечення ефективного функціонування компанії та досягнення її цілей з урахуванням усіх зацікавлених сторін (власників, клієнтів, співробітників і регулятора).

Чинне законодавство України передбачає можливість впровадження однієї з двох моделей корпоративного управління: однорівневої або дворівневої структури.

Перш ніж обрати модель корпоративного управління для її впровадження в КУА, слід врахувати певні критерії, яким відповідає компанія, зокрема:

• Кількість працівників;
• Кількість клієнтів, яким надаються послуги;
• Перелік послуг, що надаються компанією, обсяг і характер операцій, що проводяться КУА;
• Кількість учасників/власників компанії.

Дворівнева структура управління - це система корпоративного управління, в якій є два основні рівні управління: наглядова рада (верхній рівень) і виконавчий орган (нижній рівень). Ця модель широко використовується в Європі, зокрема, в Німеччині, Франції та деяких інших країнах. Вона має певні особливості, що відрізняють її від однорівневої структури управління.

Основні особливості дворівневої структури управління:

1. Поділ функцій контролю та управління між різними органами.

• У дворівневій структурі наглядова рада відповідає за загальний нагляд і контроль за діяльністю компанії, тоді як виконавчий орган (Рада директорів) займається повсякденним управлінням та операційною діяльністю.
• Цей поділ дає змогу уникнути конфлікту інтересів, коли одна й та сама особа або група людей одночасно контролює та управляє компанією.

2. Наглядова рада.

• Основна функція Наглядової ради - контролювати діяльність виконавчого органу та представляти інтереси власників. Вона затверджує ключові рішення компанії, включно зі стратегією, інвестиціями та великими фінансовими операціями.
• Наглядова рада може включати незалежних членів або представників працівників, що допомагає забезпечити баланс інтересів різних сторін.

3. Виконавчий орган.

• Виконавчий орган управляє операційною діяльністю компанії та несе відповідальність за реалізацію стратегії, затвердженої Наглядовою радою.
• Виконавчий орган звітує перед Наглядовою радою, яка забезпечує постійний моніторинг і контроль його діяльності.

4. Посилений контроль та прозорість.

• Оскільки Наглядова рада є окремим органом, це збільшує рівень контролю над виконавчим органом та забезпечує більшу прозорість управлінських рішень.
• Така система дає змогу уникнути ситуацій, коли виконавчий орган може діяти у своїх інтересах на шкоду власникам або компанії в цілому.

5. Захист інтересів власників і працівників.

• У багатьох країнах, де використовується дворівнева структура, наглядова рада включає представників працівників, що дає змогу враховувати їхні інтереси в управлінських рішеннях компанії. Це сприяє кращому соціальному клімату та зміцненню довіри всередині компанії.

Переваги дворівневої структури:

• Кращий контроль і баланс влади між контролюючими та керівними органами.
• Мінімізація ризику зловживань і конфлікту інтересів.
• Посилення прозорості в ухваленні важливих рішень.
• Захист інтересів власників, працівників та інших зацікавлених сторін.

Недоліки дворівневої структури:

• Складніша система прийняття рішень через необхідність узгодження дій між двома рівнями управління.
• Можливе уповільнення прийняття рішень через бюрократичні процедури.
• Необхідність понесення витрат на утримання обох органів.

Якщо КУА має одного власника, який не бере участі в операційній діяльності або це компанія, яка має більше одного власника, то однозначно слід надати перевагу дворівневій структурі управління. Адже така модель дасть власникам КУА впевненість у мінімізації можливих ризиків, забезпечить належний контроль за виконанням виконавчих функцій.

Якщо компанія з управління активами має одного власника, який безпосередньо керує операційною діяльністю, однозначно слід надати перевагу колегіальному виконавчому органу та однорівневій структурі управління. Професійний учасник може застосовувати однорівневу структуру управління лише за умови, що функції та повноваження Ради директорів та її комітетів у статуті та/або інших внутрішніх документах ліцензіата відповідатимуть вимогам органу нагляду, визначеним чинним законодавством.

Хоча чинне законодавство України і не зобов'язує КУА створювати Раду директорів у товариствах, які мають одного власника, що бере активну участь в операційній діяльності, запровадження колегіального виконавчого органу є доцільним з таких причин:

1. Розподіл обов'язків і відповідальності. Коли власник КУА самостійно управляє всіма аспектами бізнесу, є ризик перевантаження та прийняття рішень під тиском. Колегіальний орган дає змогу перерозподілити відповідальність між виконавчими та невиконавчими директорами, що сприяє більш збалансованому підходу до управління та зменшує ризик помилок через втому чи поспіх.
2. Прозорість і підзвітність. Наявність колегіального органу управління допомагає забезпечити більшу прозорість у прийнятті рішень і веденні бізнесу. Це знижує ризик зловживань і покращує контроль над діяльністю компанії з управління активами, особливо якщо вона залучає сторонніх інвесторів, співпрацює з банками та регуляторами.
3. Управління ризиками. Колективний підхід до ухвалення важливих стратегічних рішень дає змогу врахувати різні думки та аналізувати потенційні ризики більш детально. Це підвищує ймовірність уникнути значних помилок або необдуманих кроків, які можуть мати негативні наслідки для компанії з управління активами.
4. Стабільність і безперервність управління. Варіант корпоративного управління, що передбачає зосередження управлінських і виконавчих функцій в одних руках, несе в собі дуже істотний ризик. Якщо власник КУА є єдиним виконавчим керівником, то будь-яка його відсутність (через хворобу, подорож тощо) може негативно вплинути на операційну діяльність компанії з управління активами. А в разі смерті такого власника діяльність КУА буде заблокована на певний час до набуття спадкоємцями права на частку підприємства. Колегіальний орган гарантує, що управління компанією не залежить від однієї людини, що підвищує стабільність бізнесу.
5. Можливість зростання. Для невеликих КУА, де один власник керує всіма процесами, впровадження колегіального органу може здаватися зайвим. Однак зі зростанням бізнесу така структура дає змогу швидше масштабувати угоди, залучати зовнішніх фахівців та інвесторів, а також переходити до більш формальних та ефективних моделей управління.

Таким чином, колегіальний виконавчий орган забезпечує більш ефективне управління і знижує залежність компанії від одного керівника, що позитивно впливає на довгострокову стабільність і розвиток бізнесу.

Отже, потрібно відповідально поставитись до вибору моделі корпоративного управління у вашій КУА, адже якісне корпоративне управління сприяє підвищенню довіри клієнтів, зниженню ризиків і зміцненню позицій компанії на ринках капіталів.

1.